боготворити
БОГОТВОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок., кого, що.
Обожнювати кого-, що-небудь, схилятися перед ким-, чим-небудь.
Це був .. той самий учитель мови і літератури, якого ми так самовіддано, по-дитячому боготворили (О. Гуреїв);
Марія нарешті знайшла кому поклонятися і кого боготворити (з публіц. літ.);
А. Малишко боготворив свою на диво обдаровану матір (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)