божкати
БО́ЖКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Бідкаючись або журячись, повторювати "боже, боже".
Зараз почне [Явдоха] розводити руками.., та охати, та божкати (Григ., Вибр., 1959, 94);
Жінки божкали, хитали головами журно (Головко, II, 1957, 158).
Словник української мови (СУМ-11)