божкання
БО́ЖКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бо́жкати.
Наче крізь сон, чув [Роман] плач і божкання матері (Головко, II, 1957, 607).
Словник української мови (СУМ-11)БО́ЖКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бо́жкати.
Наче крізь сон, чув [Роман] плач і божкання матері (Головко, II, 1957, 607).
Словник української мови (СУМ-11)