Орфографічний словник української мови

божкання

бо́жкання

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. божкання — -я, с., розм. Дія за знач. божкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. божкання — БО́ЖКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бо́жкати. Наче крізь сон, чув [Роман] плач і божкання матері (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
  3. божкання — БО́ЖКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бо́жкати. Наче крізь сон, чув [Роман] плач і божкання матері (Головко, II, 1957, 607).  Словник української мови в 11 томах