божкання

БО́ЖКАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. бо́жкати.

Наче крізь сон, чув [Роман] плач і божкання матері (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. божкання — бо́жкання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. божкання — -я, с., розм. Дія за знач. божкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. божкання — БО́ЖКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бо́жкати. Наче крізь сон, чув [Роман] плач і божкання матері (Головко, II, 1957, 607).  Словник української мови в 11 томах