божкання
БО́ЖКАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. бо́жкати.
Наче крізь сон, чув [Роман] плач і божкання матері (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- божкання — бо́жкання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- божкання — -я, с., розм. Дія за знач. божкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- божкання — БО́ЖКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бо́жкати. Наче крізь сон, чув [Роман] плач і божкання матері (Головко, II, 1957, 607). Словник української мови в 11 томах