1. Словник української мови в 11 томах

божкання

БО́ЖКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бо́жкати.

Наче крізь сон, чув [Роман] плач і божкання матері (Головко, II, 1957, 607).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. божкання — бо́жкання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. божкання — -я, с., розм. Дія за знач. божкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. божкання — БО́ЖКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бо́жкати. Наче крізь сон, чув [Роман] плач і божкання матері (А. Головко). Словник української мови у 20 томах