божкання

бо́жкання

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. божкання — -я, с., розм. Дія за знач. божкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. божкання — БО́ЖКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бо́жкати. Наче крізь сон, чув [Роман] плач і божкання матері (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  3. божкання — БО́ЖКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бо́жкати. Наче крізь сон, чув [Роман] плач і божкання матері (Головко, II, 1957, 607). Словник української мови в 11 томах