бор
БОР¹, у, ч. Хімічний елемент, що входить до складу деяких мінералів.
Бор порівняно мало поширений у природі (Заг. хімія, 1955, 560).
БОР², а, ч. Сталеве свердло, що застосовується у зуболікарській справі.
Словник української мови (СУМ-11)БОР¹, у, ч. Хімічний елемент, що входить до складу деяких мінералів.
Бор порівняно мало поширений у природі (Заг. хімія, 1955, 560).
БОР², а, ч. Сталеве свердло, що застосовується у зуболікарській справі.
Словник української мови (СУМ-11)