бор
БОР¹, у, ч.
Хімічний елемент з атомним номером 5, що входить до складу деяких мінералів, зокрема боратів і боросилікатів.
Якщо у ґрунтах зовсім немає бору, рослини хиріють і гинуть (з наук.-попул. літ.);
Бор порівняно мало поширений у природі (з навч. літ.).
БОР², а, ч.
Сталеве свердло, що застосовується у зуболікарській справі.
До ріжучого стоматологічного інструментарію належать бори, фрези, свердла... (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)