бор
I -у, ч.
B. Проста речовина – безбарвні, сірі чи червоні кристали або темна аморфна речовина, досить інертна. Використовується як складник напівпровідників, ядерних аварійних стрижнів та ін.
II -а, ч.
Сталеве свердло, що застосовується у зуболікарській справі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови