борсучище

БОРСУЧИ́ЩЕ, а, ч. і с. Збільш. до борсу́к.

— Перед тим, як заснути на зиму, він вештається по лісу, — розповідав пошепки лісничий, — жирує борсучище (Донч., IV, 1957, 50).

Значення в інших словниках

1. борсучище — борсучи́ще іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. борсучище — БОРСУЧИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до борсу́к. – Перед тим, як заснути на зиму, він вештається по лісу, – розповідав пошепки лісничий, – жирує борсучище (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах