бортик

БО́РТИК, а, ч. Зменш. до борт.

Мчать з люків моряки, шикуються біля бортиків на прапор (Корн., І, 1955, 43).

Значення в інших словниках

1. бортик — бо́ртик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бортик — -а, ч. Зменш. до борт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бортик — БО́РТИК, а, ч. Зменш. до борт 1–3. Мчать з люків моряки, шикуються біля бортиків на прапор (О. Корнійчук).  Словник української мови у 20 томах