босовило
БОСОВИ́ЛО, а, ч., зневажл. Босяк.
Розплющую очі, аж коло мене босовило стоїть (Тесл., Вибр., 1950, 46).
Словник української мови (СУМ-11)БОСОВИ́ЛО, а, ч., зневажл. Босяк.
Розплющую очі, аж коло мене босовило стоїть (Тесл., Вибр., 1950, 46).
Словник української мови (СУМ-11)