босо

БО́СО. Присл. до бо́сий.

Ось чути тихі-тихі кроки, немов хтось.. ходить босо (Фр., VII, 1951, 133);

// у знач. присудк. сл., рідко.

Уже й посіли [рибалки] навколо, І спогадів струмок тече. Що їм і босо, їм і голо, І в люту зиму гаряче (Мал., І, 1956, 318).

Значення в інших словниках

1. босо — бо́со прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. босо — Присл. до босий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. босо — БО́СО. Присл. до бо́сий; босоніж. Ось чути тихі-тихі кроки, немов хтось .. ходить босо (І. Франко); І потім, справді, а чому б не взнати Якісь нові шляхи й координати? Та розім'яти веслами суглоби, та походити босо по траві (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. босо — див. босоніж  Словник синонімів Вусика