брандвахта
БРАНДВА́ХТА, и, ж. Вартове судно на рейді або в порту; допоміжне судно землечерпального каравану.
Здалеку, звідти, де стояла брандвахта, викликаний по телефону буксирний катер уже тягнув на місце розриву [троса] водолазний бот (Жур., Опов., 1956, 116).
Словник української мови (СУМ-11)