братва
БРАТВА́, и́, ж., збірн., фам. Товариші, друзі.
Козаков вів свою лобату братву, що вміла на бігу рвати фашистські підметки (Гончар, І, 1954, 396);
— Ей, братва, розсувайся! Що це ви розляглися, як на пляжі? (Ткач, Крута хвиля, 1956, 88).
Словник української мови (СУМ-11)