брех
БРЕХ, у, ч., діал. Гавкіт, гавкання.
Рев сурем, дзвін броні, брех панських хортів, І гвалт навіжений моє з пекла злетів (Стар., Поет. тв., 1958, 215);
Кінське ржання, брех собачий! Сміх і гук мисливських сурем! (Л. Укр., IV, 1954, 169).
Словник української мови (СУМ-11)