бридитися
БРИ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ким, чим. Відчувати огиду до кого-, чого-небудь.
Бридиться, як кіт салом (Номис, 1864, № 5010);
І як доказати, що він, панич, не похваляє батькового вчинку, бридиться ним? (Фр., III, 1950, 281).
Словник української мови (СУМ-11)