бридитися
БРИ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ким, чим.
Відчувати огиду до кого-, чого-небудь.
Бридиться, як кіт салом (Номис);
І як доказати, що він, панич, не похваляє батькового вчинку, бридиться ним? (І. Франко);
Бриджуся тобою, тля лопушана, Яка єси – така тобі й шана (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)