бридливо

БРИДЛИ́ВО. Присл. до бридли́вий.

Ярема бридливо потиснув плечима (Кач., Вибр., 1947, 209);

Ворожі трупи.. лежали по всьому узгір’ю. Ясногорська бридливо обминала їх (Гончар, І, 1954, 384).

Значення в інших словниках

1. бридливо — бридли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. бридливо — Присл. до бридливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бридливо — БРИДЛИ́ВО. Присл. до бридли́вий. Ярема бридливо потиснув плечима (Я. Качура); Ось і він [Хворостенко] торкнувся вологої землі, поморщився і бридливо почав скидати її із свіжоначищених чобіт (М. Стельмах); Ворожі трупи .. лежали по всьому узгір'ю. Ясногорська бридливо обминала їх (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах