брилуватий

БРИЛУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що брила́стий.

Брилуваті й сухі грунти мають малу теплоємкість і теплопровідність (Овоч., 1956, 41).

Значення в інших словниках

1. брилуватий — -а, -е. Те саме, що бриластий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. брилуватий — БРИЛУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що брила́стий. Брилуваті й сухі ґрунти мають малу теплоємність і теплопровідність (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах