брилуватий

брилува́тий

-а, -е.

Те саме, що бриластий.

Значення в інших словниках

1. брилуватий — БРИЛУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що брила́стий. Брилуваті й сухі ґрунти мають малу теплоємність і теплопровідність (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. брилуватий — БРИЛУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що брила́стий. Брилуваті й сухі грунти мають малу теплоємкість і теплопровідність (Овоч., 1956, 41).  Словник української мови в 11 томах