Великий тлумачний словник сучасної мови

бриластий

брила́стий

-а, -е.

Укритий брилами; з брилами.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бриластий — брила́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. бриластий — БРИЛА́СТИЙ, БРИЛИ́СТИЙ, а, е. Укритий брилами; з брилами. Ущільнення особливо корисне, коли рілля брилиста і грудкувата (з наук. літ.); Селяни сіяли кукурудзу по переораній бриластій поверхні (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. бриластий — БРИЛА́СТИЙ, а, е. Укритий брилами; з брилами. Колгоспи.. сіяли кукурудзу по переораній бриластій поверхні (Соц. твар., 3, 1956, 27).  Словник української мови в 11 томах