бриластий

БРИЛА́СТИЙ, БРИЛИ́СТИЙ, а, е.

Укритий брилами; з брилами.

Ущільнення особливо корисне, коли рілля брилиста і грудкувата (з наук. літ.);

Селяни сіяли кукурудзу по переораній бриластій поверхні (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. бриластий — брила́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бриластий — -а, -е. Укритий брилами; з брилами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бриластий — БРИЛА́СТИЙ, а, е. Укритий брилами; з брилами. Колгоспи.. сіяли кукурудзу по переораній бриластій поверхні (Соц. твар., 3, 1956, 27).  Словник української мови в 11 томах