бриластий — Орфографічний словник української мови

бриластий — -а, -е. Укритий брилами; з брилами. Великий тлумачний словник сучасної мови
бриластий — БРИЛА́СТИЙ, БРИЛИ́СТИЙ, а, е. Укритий брилами; з брилами. Ущільнення особливо корисне, коли рілля брилиста і грудкувата (з наук. літ.); Селяни сіяли кукурудзу по переораній бриластій поверхні (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
бриластий — БРИЛА́СТИЙ, а, е. Укритий брилами; з брилами. Колгоспи.. сіяли кукурудзу по переораній бриластій поверхні (Соц. твар., 3, 1956, 27). Словник української мови в 11 томах