броварник

БРОВА́РНИК, а, ч., заст.

1. Власник броварні.

— Він оженився, здається мені, з донькою якогось багатого броварника? (Коб., І, 1956, 118).

2. Робітник броварні.

Серед повстанців [на Україні в XVII ст.] відзначалась найбільш гноблена частина селян і міська біднота, так звані робітні люди: будники, гуральники, броварники, пастухи (Іст. УРСР, І, 1953, 223).

Значення в інших словниках

1. броварник — брова́рник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. броварник — -а, ч., заст. 1》 Власник броварні. 2》 Робітник броварні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. броварник — БРОВА́РНИК, а, ч., заст. 1. Власник броварні. – Він оженився, здається мені, з донькою якогось багатого броварника? (О. Кобилянська). 2. Робітник броварні. Серед повстанців в Україні у XVII ст.  Словник української мови у 20 томах
4. броварник — Пивовар  Словник застарілих та маловживаних слів
5. броварник — ПИВОВА́Р, ПИВОВА́РНИК розм., СОЛОДО́ВНИК розм., БРОВА́Р заст., БРОВА́РНИК заст. Троє немолодих людей, дочекавшись пива, дружно хлиснули по ковтку, похвалили пивоварів (М. Ю. Тарновський); — Пивце нічого, добре... Я на сьому знаюся.  Словник синонімів української мови
6. броварник — Брова́рник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. броварник — Броварник, -ка м. 1) Пивоваръ. 2) Рабочій на пивоваренномъ заводѣ. Ей винники, броварники! годі вам по запічках валяться, по броварнях пиво пити, по винницях горілок курити. Мет. 414.  Словник української мови Грінченка