Значення в інших словниках
-
броварник —
брова́рник іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
броварник —
БРОВА́РНИК, а, ч., заст. 1. Власник броварні. – Він оженився, здається мені, з донькою якогось багатого броварника? (О. Кобилянська). 2. Робітник броварні. Серед повстанців в Україні у XVII ст.
Словник української мови у 20 томах
-
броварник —
Пивовар
Словник застарілих та маловживаних слів
-
броварник —
ПИВОВА́Р, ПИВОВА́РНИК розм., СОЛОДО́ВНИК розм., БРОВА́Р заст., БРОВА́РНИК заст. Троє немолодих людей, дочекавшись пива, дружно хлиснули по ковтку, похвалили пивоварів (М. Ю. Тарновський); — Пивце нічого, добре... Я на сьому знаюся.
Словник синонімів української мови
-
броварник —
Брова́рник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
броварник —
БРОВА́РНИК, а, ч., заст. 1. Власник броварні. — Він оженився, здається мені, з донькою якогось багатого броварника? (Коб., І, 1956, 118). 2. Робітник броварні. Серед повстанців [на Україні в XVII ст.
Словник української мови в 11 томах
-
броварник —
Броварник, -ка м. 1) Пивоваръ. 2) Рабочій на пивоваренномъ заводѣ. Ей винники, броварники! годі вам по запічках валяться, по броварнях пиво пити, по винницях горілок курити. Мет. 414.
Словник української мови Грінченка