брусочок

БРУСО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до брусо́к 1.

Сам він почав стругати брусочки, а мені наказав відпиляти дошку (Збан., Мор. чайка, 1959, 99);

Вийняла [мати] брусочок мила.., рушника вишиваного із скрині добула (Кучер, Дорога.., 1958, 132);

На шиї — широкий ремінь акордеона, маленькі брусочки клавішів сяють перламутром (Руд., Вітер.., 1958, 422).

Значення в інших словниках

1. брусочок — брусо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. брусочок — -чка, ч. Зменш. до брусок 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. брусочок — БРУСО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до брусо́к. Сам він почав стругати брусочки, а мені наказав відпиляти дошку (Ю. Збанацький); Вийняла [мати] брусочок мила.., рушника вишиваного із скрині добула (В. Кучер); * Образно.  Словник української мови у 20 томах