брусочок
БРУСО́ЧОК, чка, ч.
Зменш. до брусо́к.
Сам він почав стругати брусочки, а мені наказав відпиляти дошку (Ю. Збанацький);
Вийняла [мати] брусочок мила.., рушника вишиваного із скрині добула (В. Кучер);
* Образно. На шиї – широкий ремінь акордеона, маленькі брусочки клавішів сяють перламутром (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)