брущатка
БРУЩА́ТКА, и, ж.
1. Матеріал для брукування вулиць; камені у формі брусків.
2. розм. Бруківка, вимощена цим матеріалом.
Брущатка кінчалась; далі йшов брук із дикого каменю (Бойч., Молодість, 1949, 141).
Словник української мови (СУМ-11)БРУЩА́ТКА, и, ж.
1. Матеріал для брукування вулиць; камені у формі брусків.
2. розм. Бруківка, вимощена цим матеріалом.
Брущатка кінчалась; далі йшов брук із дикого каменю (Бойч., Молодість, 1949, 141).
Словник української мови (СУМ-11)