брязкальний

БРЯ́ЗКАЛЬНИЙ, а, е. На якому грають, ударяючи по струнах (про музичний інструмент, напр. балалайку).

Значення в інших словниках

1. брязкальний — бря́зкальний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. брязкальний — -а, -е. На якому грають, ударяючи по струнах (про музичний інструмент, напр. балалайку).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. брязкальний — БРЯ́ЗКАЛЬНИЙ, а, е. На якому грають, ударяючи по струнах, клавішах і т. ін. Хлопці наловчилися видобувати унікальну музику зі всього: металевих і пластикових бочок, сумок, кавових чашок, з усіх брязкальних предметів (із журн.).  Словник української мови у 20 томах