брязнутися
БРЯ́ЗНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Важко, з шумом упасти.
Убігши у хату, так і брязнулась жінці у ноги, що доглядала її Митрика (Кв.-Осн., II, 1956, 455);
Заднє колесо з розгону наскочило на пень, звело наниз воза і так брязнулось в землю, що все тіло занило в Дмитра (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 564).
Словник української мови (СУМ-11)