брязь

БРЯЗЬ, виг. Уживається як присудок за знач. бря́зкати, бря́знути.

Стук, брязь у віконечко: Вийди, вийди, коханочко (Чуб., V, 1874, 207);

Як скажений бик, налітає [Чіпка] на хату… Брязь?.. — одно [вікно]… Дзень!.. — друге… (Мирний, II, 1954, 161).

Значення в інших словниках

1. брязь — брязь вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. брязь — виг. Уживається як присудок за знач. брязкати, брязнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. брязь — БРЯЗЬ, виг. Уживається як присудок за знач. бря́зкати і бря́знути. Стук, брязь у віконечко: Вийди, вийди, коханочко (П. Чубинський); Як скажений бик, налітає [Чіпка] на хату... Брязь!.. – одно [вікно]... Дзень!.. – друге... (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. брязь — див. падати  Словник синонімів Вусика
5. брязь — Брязь! меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Чуб. II. 94. Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко! Чуб. V. 207.  Словник української мови Грінченка