бубличок

БУ́БЛИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до бу́блик 1.

Той добридень прийде скаже. Той зілля попросить, Той бубличків, паляничку. Всього понаносять (Шевч., І, 1951, 538).

Значення в інших словниках

1. бубличок — бу́бличок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бубличок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до бублик 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бубличок — БУ́БЛИЧОК, чка, ч. Зменш. до бу́блик 1. Стали думать і гадать, чим малятко годувать: чи кашкою, чи молочком, чи бубличком із медочком (з народної пісні); Той добридень прийде скаже, Той зілля попросить, Той бубличків, паляничку, Всього понаносять (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
4. бубличок — див. коло  Словник синонімів Вусика
5. бубличок — Бубличок, -чка м. ум. отъ бублик.  Словник української мови Грінченка