Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
бубличок —
бу́бличок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
бубличок —
БУ́БЛИЧОК, чка, ч. Зменш. до бу́блик 1. Стали думать і гадать, чим малятко годувать: чи кашкою, чи молочком, чи бубличком із медочком (з народної пісні); Той добридень прийде скаже, Той зілля попросить, Той бубличків, паляничку, Всього понаносять (Т. Шевченко).
Словник української мови у 20 томах
бубличок —
БУ́БЛИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до бу́блик 1. Той добридень прийде скаже. Той зілля попросить, Той бубличків, паляничку. Всього понаносять (Шевч., І, 1951, 538).
Словник української мови в 11 томах
бубличок —
Бубличок, -чка м. ум. отъ бублик.
Словник української мови Грінченка