будуар
БУДУА́Р, а, ч. Невелика розкішне прибрана кімната багатої жінки для відпочинку і приймання найближчих друзів.
Стала [Софія] на порозі і.. роздивлялась по хаті: будуар був ясний, розкішний, вигідний (Л. Укр., III. 1952. 546).
Словник української мови (СУМ-11)