будячина

БУДЯЧИ́НА, и, ж. Одне стебло будяка.

— Тілько на одній будячині… Дивлюся, щось блищить проти сонця (Мирний, IV, 1955, 11).

Значення в інших словниках

1. будячина — будячи́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. будячина — -и, ж. Одне стебло будяка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. будячина — БУДЯЧИ́НА, и, ж. Одне стебло будяка. – Тілько на одній будячині... Дивлюся, щось блищить проти сонця (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. будячина — Будячина, -ну ж. = будяк.  Словник української мови Грінченка