будячиння
БУДЯЧИ́ННЯ, я, с. Збірн. до будя́к.
Літом пекучі вітри й сонце випалюють все навкруги, і на жовтих пагорбках шумлять гіркий полин, жовті трави, колюче будячиння (Кучер, Чорноморці, 1956, 11).
Словник української мови (СУМ-11)БУДЯЧИ́ННЯ, я, с. Збірн. до будя́к.
Літом пекучі вітри й сонце випалюють все навкруги, і на жовтих пагорбках шумлять гіркий полин, жовті трави, колюче будячиння (Кучер, Чорноморці, 1956, 11).
Словник української мови (СУМ-11)