будівля
БУДІ́ВЛЯ, і, ж.
1. Архітектурна споруда; будова.
На долині видно якусь темну будівлю з колодок (Н.-Лев., II, 1956, 411);
Сімферополь вражає подорожнього своїми старовинними будівлями (Вишня, І, 1956, 159).
2. тільки одн., рідко. Дія за знач. будува́ти 1.
Він раявся з Мотрею.., що його робить: чи розпочати будівлю, чи оселитися тут (Мирний, IV, 1955, 207).
Словник української мови (СУМ-11)