будівля
БУДИ́НОК (будівля, призначена для житла або для розміщення різних установ), ДІМ, ОСОБНЯ́К (добре впорядкований будинок міського типу; звичайно для однієї родини або однієї установи); КОТЕ́ДЖ (житловий особняк, перев. двоповерховий); ХОРО́МИ мн., розм. (великий розкішний будинок; ірон. — про будинок, житло взагалі); ДОМИ́НА розм., ХОРО́МИНА рідко (великий будинок). Зупинились на головній вулиці біля будинку з написом "Ревком" (О. Довженко); Я сів на бульварі, напроти будинку, і дім вороже дивився на мене рядами чорних, холодних шибок (М. Коцюбинський); Особняк головного інженера стояв трохи осторонь єдиної вулиці селища (Ю. Шовкопляс); (Степан:) Ось як відгуляємо.. весілля, зараз комору переробимо на світлицю; і будуть у нас хороми на дві половини! (М. Кропивницький); — Ну-ну, покажіть, які тут у вас хороми, — говорила Ольга Іванівна, обходячи кімнати (Д. Ткач); Та вже ж і вибудується він!.. Він он яку домину розпочне... (Панас Мирний). — Пор. 1. буді́вля.
БУДІ́ВЛЯ (кам'яна, дерев'яна і под. споруда для житла, господарських потреб і т. ін.), БУДО́ВА. Її увагу привернула кругла будівля з дощок з величезним написом "Цирк" (О. Донченко); Колодуб.. поїхав до високої, з помпезною колонадою будови (Ю. Бедзик). — Пор. буди́нок, спору́да.
БУДІВНИ́ЦТВО (створення будівель, яких-небудь споруд), БУДО́ВА, БУДІ́ВЛЯ рідко; БУДУВА́ННЯ, СПОРУ́ДЖЕННЯ, СПОРУ́ДЖУВАННЯ, ЗВЕ́ДЕННЯ (як процесуальність, тривання цієї дії); ПОБУДО́ВА, ПОБУДУВА́ННЯ (як результат цієї дії); ЗАБУДО́ВА, ЗАБУДІ́ВЛЯ (спорудження будівель на якій-небудь ділянці). Будівництво йшло повним ходом вдень і вночі, на всіх дільницях панував ритмічний шум напруженої роботи (В. Собко); Та далі будова ввійшла в береги, лісоруби поїхали назад у свої гори (О. Гончар); Карамаш іде на будівлю нового цеху (А. Шиян); Кипить могутніх будувань Гарячий бунтівничий кратер (М. Бажан); Спорудження великих гідростанцій на Дніпрі потребуватиме знесення і побудови приблизно ста тисяч будинків сільського і міського типу (О. Довженко); Роздивилась (Клавда) по світі і взялась за спекуляцію площами під забудови (І. Вільде).
СПОРУ́ДА (те, що збудоване, споруджене, перев. великих розмірів і складної конструкції), БУДО́ВА, СПОРУ́ДЖЕННЯ, БУДУВА́ННЯ рідше, ЗАБУДУВА́ННЯ рідше. Гордістю наповнювала думка про Дніпрельстан — одну з найбільших споруд у світі (В. Гжицький); — А то що за спорудження видніються в кінці саду? — запитав Баніт (Д. Ткач); Хто руйнує, — по тім зостається руїна, .. хто будує, — лиша по собі будування (Б. Грінченко); З-за гори виступила висока ґуральня та чималі забудування за греблею (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. буді́вля.
Словник синонімів української мови