бузувірка

БУЗУВІ́РКА, и, ж. Жін. до бузуві́р.

— У! якби я піймала отту бузувірку, я б їй голову відтяла, щоб не кидала матері (Кв.-Осн., II, 1956, 449).

Значення в інших словниках

1. бузувірка — бузуві́рка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бузувірка — -и. Жін. до бузувір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бузувірка — БУЗУВІ́РКА, и, ж. Жін. до бузуві́р. – У! якби я піймала отту бузувірку, я б їй голову відтяла, щоб не кидала матері (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
4. бузувірка — Бузуві́рка, -ки, -ці; -ві́рки, -ві́рок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. бузувірка — Бузувірка, -ки ж. = безувірка. У, як би я піймала отту бузувірку, я б їй голову одтяла, щоб не кидала матері. Кв.  Словник української мови Грінченка