булий
БУ́ЛИЙ, а, е, діал. Колишній.
На булих товаришок— сільських дівчат і спідлоба не поглянула [Мася] (Свидн., Люборацькі, 1955, 63);
Підбились ми, дастьбі булої сили, — Розгублена в дорозі зниклих літ… (Стар., Поет. тв., 1958, 60).
Словник української мови (СУМ-11)