бурливо

БУРЛИ́ВО. Присл. до бурли́вий.

Кохання заворушилось в його душі бурливо та шумливо (Н.-Лев., III, 1956, 29).

Значення в інших словниках

1. бурливо — бурли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. бурливо — Присл. до бурливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бурливо — БУРЛИ́ВО. Присл. до бурли́вий. Кохання заворушилось в його душі бурливо та шумливо (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах