бурмотіння

БУРМОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бурмоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

А звіддалік доносилось лише неясне бурмотіння (Жур., Вечір.., 1958, 217).

Значення в інших словниках

1. бурмотіння — бурмоті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. бурмотіння — -я, с. Дія за знач. бурмотіти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бурмотіння — БУРМОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бурмоті́ти і звуки, утворювані цією дією. А звіддалік доносилось лише неясне бурмотіння (С. Журахович); Рано-вранці в лісі лунає багатоголосе бурмотіння: це самці-тетереви своєрідно “співають” (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах