бурундуковий
БУРУНДУКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до бурунду́к.
Унизу під ногами чавкало болото, а вище так позаростало кущами, що доводилося безперервно.. плигати через уламки старих дерев, провалюватись ногами в листя та старі бурундукові нори (Трубл., І, 1955, 109).
Словник української мови (СУМ-11)