бурячище
БУРЯЧИ́ЩЕ, а, с.
1. Збільш. до буря́к.
Вирвали буряк! Не буряк, А бурячище (Стельмах, Колосок.., 1959, 86).
2. Поле, з якого зібрані буряки.
Зернові культури, посіяні на бурячищі, дають майже такі самі врожаї, як на чорних парах (Колг. Укр., 2, 1954, 3).
Словник української мови (СУМ-11)