бурячище
БУРЯЧИ́ЩЕ, а.
1. ч. Збільш. до буря́к 2.
Вирвали буряк! Не буряк, а бурячище (М. Стельмах).
2. с. Поле, з якого зібрані буряки.
Зернові культури, посіяні на бурячищі, дають майже такі самі врожаї, як на чорних парах (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)