буферний
БУ́ФЕРНИЙ, а, е.
1. Прикм. до бу́фер 1.
Він перевірив, чи добре закріплені буферні тарелі (Бонч., Молодість, 1949, 51).
2. Який виконує роль буфера (в 2 знач.).
Вони [галицькі націоналісти] із шкури лізли, щоб імперіалісти.. утворили із Західної України буферну державу проти більшовицької небезпеки зі Сходу (Панч, В дорозі, 1959, 314).
Словник української мови (СУМ-11)