бухання
БУ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. бу́хати 1, 2 і звуки, утворювані цією дією.
В урочистій тиші чулось лиш бухання моря (Коцюб., І, 1955, 293).
Словник української мови (СУМ-11)БУ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. бу́хати 1, 2 і звуки, утворювані цією дією.
В урочистій тиші чулось лиш бухання моря (Коцюб., І, 1955, 293).
Словник української мови (СУМ-11)